| Chapter 3 |
1 |
¶ Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю? -
|
2 |
І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти, -
|
3 |
але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти. -
|
4 |
І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете! -
|
5 |
Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло. -
|
6 |
¶ І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв. -
|
7 |
І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі. -
|
8 |
І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю. -
|
9 |
¶ І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти? -
|
10 |
А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався. -
|
11 |
¶ І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв? -
|
12 |
А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв. -
|
13 |
Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла. -
|
14 |
¶ І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя. -
|
15 |
І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту. -
|
16 |
¶ До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою. -
|
17 |
¶ І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. -
|
18 |
Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. -
|
19 |
У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся. -
|
20 |
¶ І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого. -
|
21 |
¶ І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх. -
|
22 |
¶ І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку. -
|
23 |
І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був. -
|
24 |
І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя. -
|