| Chapter 7 |
1 |
¶ І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді. -
|
2 |
Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її. -
|
3 |
Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі. -
|
4 |
Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі! -
|
5 |
¶ І зробив Ной усе, як звелів був Господь. -
|
6 |
А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, вода на землі. -
|
7 |
І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу. -
|
8 |
Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі, -
|
9 |
по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів. -
|
10 |
І сталося по семи днях, і води потопу линули на землю. -
|
11 |
¶ Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори. -
|
12 |
І був дощ на землі сорок день і сорок ночей. -
|
13 |
¶ Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними, -
|
14 |
вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата. -
|
15 |
І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя. -
|
16 |
А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега. -
|
17 |
¶ І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею. -
|
18 |
І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, і пливав ковчег на поверхні води. -
|
19 |
І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім. -
|
20 |
На п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, і покрилися гори. -
|
21 |
¶ І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина. -
|
22 |
Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі вимерло було. -
|
23 |
І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було. -
|
24 |
І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день. -
|