Chapter 21

  ¶ А оце закони, що ти викладеш перед ними:  

-

  Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.  

-

  Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.  

-

  Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.  

-

  А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,  

-

  то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!  

-

  А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.  

-

  Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.  

-

  А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.  

-

  Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.  

-

  А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.  

-

  ¶ Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.  

-

  А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.  

-

  А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.  

-

  А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.  

-

  А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.  

-

  І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.  

-

  А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,  

-

  якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.  

-

  А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.  

-

  Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.  

-

  ¶ А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.  

-

  А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,  

-

  око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,  

-

  опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.  

-

  А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.  

-

  А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.  

-

  А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.  

-

  А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.  

-

  Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.  

-

  Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.  

-

  Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.  

-

  А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,  

-

  власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.  

-

  А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.  

-

  А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.  

-