| Chapter 17 |
1 |
¶ (17-16) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: -
|
2 |
(17-17) Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його. -
|
3 |
(17-18) А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх. -
|
4 |
(17-19) І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам. -
|
5 |
(17-20) І станеться, той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас. -
|
6 |
(17-21) І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова серед їхніх палиць. -
|
7 |
(17-22) І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту. -
|
8 |
¶ (17-23) І сталося назавтра, і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, і пустила пуп'янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі! -
|
9 |
(17-24) І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю. -
|
10 |
(17-25) І сказав Господь до Мойсея: Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони. -
|
11 |
(17-26) І зробив так Мойсей, як Господь наказав був йому, так він і зробив. -
|
12 |
(17-27) І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо! -
|
13 |
(17-28) Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо? -
|