Chapter 4

  ¶ І сталося, як увесь народ закінчив переходити Йордан, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:  

-

  Візьміть собі з народу дванадцять мужів, по одному мужеві з племени.  

-

  І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із середини Йордану, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесете їх із собою, і покладете їх на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі.  

-

  І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному мужеві з племени,  

-

  та й сказав їм Ісус: Підіть перед ковчегом Господа, Бога вашого, до середини Йордану, і підійміть собі кожен на плече своє одного каменя за числом племен Ізраїлевих синів,  

-

  щоб то було знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за каміння?  

-

  то скажете їм, що була відділена йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив в Йордані, була відділена йорданська вода. І будуть ті каміння за пам'ятку для Ізраїлевих синів аж навіки.  

-

  І зробили Ізраїлеві сини так, як наказав Ісус, і понесли вони дванадцять каменів із середини Йордану, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перенесли їх із собою до нічлігу, та й поклали їх там.  

-

  А інших дванадцять каменів поставив Ісус в середині Йордану на місці, де стояли ноги священиків, що несли ковчега заповіту, і вони там аж до дня цього.  

-

  ¶ А священики, що несли ковчега, стояли в середині Йордану аж до закінчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати народові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ квапився і переходив.  

-

  І сталося, як увесь народ скінчив переходити, то перейшов Господній ковчег та священики перед народом.  

-

  І перейшли Рувимові сини й сини Ґадові та половина племени Манасіїного, озброєні до бою, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.  

-

  Коло сорока тисяч озброєних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихонських степів.  

-

  Того дня звеличив Господь Ісуса на очах усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.  

-

  І сказав Господь до Ісуса, говорячи:  

-

  Накажи священикам, що носять ковчега заповіту, і нехай вони вийдуть з Йордану.  

-

  І наказав Ісус священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану!  

-

  І сталося, коли священики, що несли ковчега Господнього заповіту, вийшли з середини Йордану, а стопи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухому, то вода Йордану вернулася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берегах.  

-

  А народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, та й таборував у Ґілґалі, на східньому боці Єрихону.  

-

  ¶ А дванадцять тих каменів, що взяли з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі.  

-

  І сказав він до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батьків, говорячи: Що це за каміння?  

-

  то познайомте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йордан,  

-

  бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли,  

-

  щоб усі народи землі пізнали руку Господню, що сильна вона, щоб боялися ви Господа, Бога вашого, по всі дні.  

-