Chapter 8

  ¶ І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:  

-

  Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?  

-

  Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?  

-

  Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!  

-

  Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,  

-

  якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,  

-

  і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!  

-

  ¶ Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,  

-

  бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,  

-

  отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:  

-

  Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?  

-

  Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:  

-

  отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,  

-

  бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...  

-

  На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...  

-

  Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,  

-

  на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:  

-

  Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...  

-

  Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.  

-

  ¶ Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,  

-

  аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...  

-

  Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!  

-