Chapter 15

  ¶ І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:  

-

  Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?  

-

  Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?  

-

  Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,  

-

  бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.  

-

  Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:  

-

  Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?  

-

  Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?  

-

  Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?  

-

  Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.  

-

  Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?  

-

  Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,  

-

  що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?  

-

  Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?  

-

  Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,  

-

  що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?  

-

  ¶ Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,  

-

  про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,  

-

  їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.  

-

  Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.  

-

  Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.  

-

  Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.  

-

  Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...  

-

  Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,  

-

  бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,  

-

  проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.  

-

  Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,  

-

  і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.  

-

  Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.  

-

  Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.  

-

  Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,  

-

  вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!  

-

  Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,  

-

  бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:  

-

  він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...  

-