| Chapter 24 |
1 |
¶ Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать! -
|
2 |
Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть, -
|
3 |
займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць, -
|
4 |
вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю... -
|
5 |
Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей... -
|
6 |
На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного, -
|
7 |
наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді, -
|
8 |
мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають... -
|
9 |
Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого... -
|
10 |
Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи. -
|
11 |
Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони! -
|
12 |
Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги... -
|
13 |
¶ Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять. -
|
14 |
На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій... -
|
15 |
А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя... -
|
16 |
Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони, -
|
17 |
бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви... -
|
18 |
¶ Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів... -
|
19 |
Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників! -
|
20 |
Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!... -
|
21 |
Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра. -
|
22 |
А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя! -
|
23 |
Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги: -
|
24 |
підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка... -
|
25 |
Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне? -
|