| Chapter 32 |
1 |
¶ І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх. -
|
2 |
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога. -
|
3 |
Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним. -
|
4 |
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього. -
|
5 |
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів! -
|
6 |
¶ І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам. -
|
7 |
Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття! -
|
8 |
Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить. -
|
9 |
Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі. -
|
10 |
Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я! -
|
11 |
Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите. -
|
12 |
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його! -
|
13 |
Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його! -
|
14 |
Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою. -
|
15 |
¶ Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів... -
|
16 |
Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже. -
|
17 |
Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку. -
|
18 |
Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені... -
|
19 |
Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки! -
|
20 |
Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім! -
|
21 |
На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини, -
|
22 |
бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець! -
|