| Chapter 35 |
1 |
¶ Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює, -
|
2 |
візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу! -
|
3 |
Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє! -
|
4 |
Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє. -
|
5 |
Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене; -
|
6 |
нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене, -
|
7 |
бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою! -
|
8 |
Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав! -
|
9 |
А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою! -
|
10 |
Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія. -
|
11 |
¶ Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене, -
|
12 |
віддають мені злом за добро, осирочують душу мою! -
|
13 |
А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє... -
|
14 |
Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений... -
|
15 |
А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають, -
|
16 |
з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами... -
|
17 |
¶ Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою! -
|
18 |
Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі! -
|
19 |
Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить, -
|
20 |
бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють, -
|
21 |
свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили! -
|
22 |
Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене! -
|
23 |
Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою, -
|
24 |
розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться, -
|
25 |
нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули... -
|
26 |
Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене! -
|
27 |
Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові! -
|
28 |
А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день! -
|