Chapter 37

  ¶ Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,  

-

  бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!  

-

  Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!  

-

  Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!  

-

  На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,  

-

  і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.  

-

  ¶ Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.  

-

  Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,  

-

  бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!  

-

  А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,  

-

  а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!  

-

  Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,  

-

  та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!  

-

  Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,  

-

  та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!  

-

  Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,  

-

  бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!  

-

  Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,  

-

  за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.  

-

  Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!  

-

  ¶ Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,  

-

  бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!  

-

  Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;  

-

  коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.  

-

  Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.  

-

  Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.  

-

  Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!  

-

  Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!  

-

  Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.  

-

  Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,  

-

  Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.  

-

  А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,  

-

  та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.  

-

  ¶ Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.  

-

  Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,  

-

  та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!  

-

  Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,  

-

  переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!  

-

  А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,  

-

  і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!  

-