| Chapter 39 |
1 |
¶ Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний. -
|
2 |
(39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений. -
|
3 |
(39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком: -
|
4 |
(39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру! -
|
5 |
(39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села. -
|
6 |
(39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте! -
|
7 |
¶ (39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона! -
|
8 |
(39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного! -
|
9 |
(39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, -
|
10 |
(39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь... -
|
11 |
(39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села. -
|
12 |
(39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі! -
|
13 |
(39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене! -
|