| Chapter 49 |
1 |
¶ Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту, -
|
2 |
(49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий, -
|
3 |
(49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність, -
|
4 |
(49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою! -
|
5 |
(49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців, -
|
6 |
¶ (49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться? -
|
7 |
(49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові, -
|
8 |
(49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, -
|
9 |
(49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу! -
|
10 |
(49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє... -
|
11 |
(49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі, -
|
12 |
(49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине! -
|
13 |
(49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села. -
|
14 |
(49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них... -
|
15 |
¶ (49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села. -
|
16 |
(49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її, -
|
17 |
(49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею! -
|
18 |
(49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, -
|
19 |
(49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! -
|
20 |
(49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине! -
|