Chapter 1

  ¶ Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,  

-

  щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,  

-

  щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,  

-

  щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.  

-

  Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,  

-

  щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.  

-

  ¶ Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.  

-

  Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,  

-

  вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.  

-

  ¶ Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!  

-

  Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,  

-

  живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!  

-

  Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.  

-

  Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,  

-

  сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,  

-

  бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!  

-

  Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:  

-

  то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!  

-

  Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!  

-

  ¶ Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,  

-

  на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:  

-

  Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?  

-

  Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!  

-

  Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!  

-

  І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!  

-

  Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.  

-

  Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,  

-

  тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,  

-

  за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,  

-

  не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!  

-

  І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,  

-

  бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!  

-

  А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!  

-