Chapter 2

  ¶ Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,  

-

  щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,  

-

  якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,  

-

  якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,  

-

  тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,  

-

  бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!  

-

  Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,  

-

  щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!  

-

  Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,  

-

  ¶ бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!  

-

  розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,  

-

  щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,  

-

  від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,  

-

  що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,  

-

  що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,  

-

  щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,  

-

  що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,  

-

  вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,  

-

  ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,  

-

  щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!  

-

  Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,  

-

  а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!  

-