| Chapter 7 |
1 |
¶ Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі, -
|
2 |
бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця, -
|
3 |
прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого! -
|
4 |
На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений! -
|
5 |
щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова. -
|
6 |
¶ Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна, -
|
7 |
і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму, -
|
8 |
проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її, -
|
9 |
коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку. -
|
10 |
Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним, -
|
11 |
галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають: -
|
12 |
раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона... -
|
13 |
І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому: -
|
14 |
У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої! -
|
15 |
Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе! -
|
16 |
Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна, -
|
17 |
постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном... -
|
18 |
Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми! -
|
19 |
Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу: -
|
20 |
вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого... -
|
21 |
Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила, -
|
22 |
він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення, -
|
23 |
як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка... -
|
24 |
¶ А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте: -
|
25 |
Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її, -
|
26 |
бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті! -
|
27 |
Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат... -
|