Chapter 8

  ¶ Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?  

-

  На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!  

-

  При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:  

-

  До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:  

-

  Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!  

-

  Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.  

-

  Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.  

-

  Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.  

-

  Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.  

-

  Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:  

-

  ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!  

-

  ¶ Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.  

-

  Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!  

-

  В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.  

-

  Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.  

-

  Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.  

-

  Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!  

-

  Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:  

-

  ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!  

-

  Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,  

-

  щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!  

-

  ¶ Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,  

-

  відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.  

-

  Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.  

-

  Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,  

-

  коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.  

-

  Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,  

-

  коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,  

-

  коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,  

-

  то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,  

-

  радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!  

-

  ¶ Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!  

-

  Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!  

-

  Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!  

-

  Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.  

-

  А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!  

-