Chapter 17

  ¶ Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.  

-

  ¶ Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.  

-

  ¶ Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.  

-

  ¶ Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.  

-

  ¶ Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.  

-

  ¶ Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.  

-

  ¶ Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.  

-

  ¶ Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.  

-

  ¶ Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.  

-

  ¶ На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.  

-

  ¶ Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.  

-

  ¶ Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.  

-

  ¶ Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.  

-

  ¶ Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!  

-

  ¶ Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.  

-

  ¶ Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?  

-

  ¶ Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.  

-

  ¶ Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.  

-

  ¶ Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.  

-

  ¶ Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.  

-

  ¶ Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.  

-

  ¶ Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.  

-

  ¶ Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.  

-

  ¶ З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.  

-

  ¶ Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.  

-

  ¶ Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!  

-

  ¶ Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.  

-

  І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.  

-