Chapter 20

  ¶ Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.  

-

  ¶ Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.  

-

  ¶ Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.  

-

  ¶ Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.  

-

  ¶ Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.  

-

  ¶ Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?  

-

  ¶ У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!  

-

  ¶ Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.  

-

  ¶ Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?  

-

  ¶ Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.  

-

  ¶ Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.  

-

  ¶ Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.  

-

  ¶ Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!  

-

  ¶ Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.  

-

  ¶ Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.  

-

  ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.  

-

  ¶ Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.  

-

  ¶ Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.  

-

  ¶ Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.  

-

  ¶ Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!  

-

  ¶ Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!  

-

  ¶ Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.  

-

  ¶ Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.  

-

  ¶ Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?  

-

  ¶ Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.  

-

  ¶ Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.  

-

  ¶ Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.  

-

  ¶ Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.  

-

  ¶ Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.  

-

  ¶ Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.  

-