Chapter 30

  ¶ Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!  

-

  Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,  

-

  і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...  

-

  Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?  

-

  Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.  

-

  До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.  

-

  ¶ Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:  

-

  віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,  

-

  щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.  

-

  ¶ Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.  

-

  Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,  

-

  покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,  

-

  покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!  

-

  Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!  

-

  ¶ Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:  

-

  шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!  

-

  Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!  

-

  ¶ Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:  

-

  дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...  

-

  Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...  

-

  Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:  

-

  під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,  

-

  під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...  

-

  ¶ Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:  

-

  мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;  

-

  борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;  

-

  немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;  

-

  павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!  

-

  ¶ Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:  

-

  лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,  

-

  осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!  

-

  Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!  

-

  Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.  

-