Chapter 31

  ¶ Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:  

-

  Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?  

-

  Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!  

-

  Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,  

-

  щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!  

-

  Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:  

-

  він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!  

-

  Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.  

-

  Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.  

-

  ¶ Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:  

-

  довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!  

-

  Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.  

-

  Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.  

-

  Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.  

-

  І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.  

-

  Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.  

-

  Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.  

-

  Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.  

-

  Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.  

-

  Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.  

-

  Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.  

-

  Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.  

-

  Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.  

-

  Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.  

-

  Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.  

-

  Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.  

-

  Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.  

-

  Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:  

-

  Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!  

-

  Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!  

-

  Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!  

-