| Chapter 12 |
1 |
¶ Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти. -
|
2 |
Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу... -
|
3 |
А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним? -
|
4 |
Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам? -
|
5 |
Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони? -
|
6 |
А Я вам кажу, що тут Більший, як храм! -
|
7 |
Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних... -
|
8 |
Бо Син Людський Господь і суботі! -
|
9 |
І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги. -
|
10 |
І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу? -
|
11 |
А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу? -
|
12 |
А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу! -
|
13 |
І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга... -
|
14 |
¶ Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?... -
|
15 |
А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх. -
|
16 |
А Він наказав їм суворо Його не виявляти, -
|
17 |
щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: -
|
18 |
Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам. -
|
19 |
Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу. -
|
20 |
Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги... -
|
21 |
І погани надіятись будуть на Ймення Його! -
|
22 |
¶ Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити. -
|
23 |
І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів? -
|
24 |
Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів. -
|
25 |
А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються. -
|
26 |
І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його? -
|
27 |
І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями. -
|
28 |
А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже. -
|
29 |
Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує. -
|
30 |
Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає. -
|
31 |
Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься! -
|
32 |
І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім! -
|
33 |
Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду! -
|
34 |
Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста. -
|
35 |
Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе. -
|
36 |
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! -
|
37 |
Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений. -
|
38 |
¶ Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе. -
|
39 |
А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. -
|
40 |
Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі. -
|
41 |
Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона! -
|
42 |
Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон! -
|
43 |
А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить. -
|
44 |
Тоді він говорить: Вернуся до дому свого, звідки вийшов. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану. -
|
45 |
Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому! -
|
46 |
¶ Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити. -
|
47 |
І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають. -
|
48 |
А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої? -
|
49 |
І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої! -
|
50 |
Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати! -
|