| Chapter 13 |
1 |
¶ І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі! -
|
2 |
Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується! -
|
3 |
Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій: -
|
4 |
Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має? -
|
5 |
¶ Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів. -
|
6 |
Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох. -
|
7 |
І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець. -
|
8 |
Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних. -
|
9 |
Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм. -
|
10 |
Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана. -
|
11 |
Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. -
|
12 |
І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють. -
|
13 |
І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений! -
|
14 |
¶ Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл, що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають. -
|
15 |
І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого. -
|
16 |
І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою. -
|
17 |
Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні! -
|
18 |
Моліться ж, щоб не трапилося це зимою! -
|
19 |
Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде. -
|
20 |
І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні. -
|
21 |
Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри. -
|
22 |
Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних. -
|
23 |
Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед. -
|
24 |
¶ Але за тих днів, по скорботі отій, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла. -
|
25 |
і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться... -
|
26 |
І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою. -
|
27 |
І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба. -
|
28 |
¶ Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо. -
|
29 |
Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима. -
|
30 |
Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться! -
|
31 |
Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! -
|
32 |
Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець. -
|
33 |
Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! -
|
34 |
Як той чоловік, що від'їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати. -
|
35 |
Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком. -
|
36 |
Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано. -
|
37 |
А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте! -
|