| Chapter 17 |
1 |
¶ І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони! -
|
2 |
Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих! -
|
3 |
Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. -
|
4 |
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому! -
|
5 |
І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри! -
|
6 |
А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас! -
|
7 |
Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу? -
|
8 |
Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити? -
|
9 |
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав? -
|
10 |
Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були! -
|
11 |
¶ І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю. -
|
12 |
І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека. -
|
13 |
І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами! -
|
14 |
І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились... -
|
15 |
Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. -
|
16 |
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був... -
|
17 |
Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де? -
|
18 |
Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця? -
|
19 |
І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе! -
|
20 |
¶ А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно, -
|
21 |
і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас! -
|
22 |
І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите... -
|
23 |
І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть! -
|
24 |
Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. -
|
25 |
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього... -
|
26 |
І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського: -
|
27 |
їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив. -
|
28 |
Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; -
|
29 |
того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. -
|
30 |
Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться! -
|
31 |
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається, -
|
32 |
пам'ятайте про Лотову дружину! -
|
33 |
Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її. -
|
34 |
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться. -
|
35 |
Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться. -
|
36 |
Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться! -
|
37 |
І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли... -
|