| Chapter 21 |
1 |
¶ Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з'явився отак. -
|
2 |
Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його. -
|
3 |
Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили. -
|
4 |
А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус. -
|
5 |
Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали. -
|
6 |
А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби... -
|
7 |
Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море... -
|
8 |
Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою. -
|
9 |
А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб. -
|
10 |
Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили! -
|
11 |
Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід. -
|
12 |
Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то... -
|
13 |
Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу. -
|
14 |
Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес. -
|
15 |
¶ Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої! -
|
16 |
І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої! -
|
17 |
Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої! -
|
18 |
Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш... -
|
19 |
А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною! -
|
20 |
¶ Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе? -
|
21 |
Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що? -
|
22 |
Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною! -
|
23 |
І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? -
|
24 |
Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво його! -
|
25 |
Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь. -
|