| Chapter 7 |
1 |
¶ Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе? -
|
2 |
Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. -
|
3 |
Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові. -
|
4 |
Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові. -
|
5 |
Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти. -
|
6 |
А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви. -
|
7 |
¶ Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай. -
|
8 |
Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий. -
|
9 |
А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив, -
|
10 |
а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть, -
|
11 |
бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив. -
|
12 |
Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра. -
|
13 |
Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь. -
|
14 |
¶ Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх. -
|
15 |
Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю. -
|
16 |
А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий, -
|
17 |
а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. -
|
18 |
Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу. -
|
19 |
Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. -
|
20 |
Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. -
|
21 |
Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені. -
|
22 |
Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, -
|
23 |
та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. -
|
24 |
Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти? -
|
25 |
Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному... -
|