Chapter 10

  ¶ Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,  

-

  і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,  

-

  і всі їли ту саму поживу духовну,  

-

  і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!  

-

  Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.  

-

  ¶ А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.  

-

  Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.  

-

  Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.  

-

  Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.  

-

  Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.  

-

  Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.  

-

  Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!  

-

  Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.  

-

  Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.  

-

  ¶ Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.  

-

  Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?  

-

  Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.  

-

  Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?  

-

  Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?  

-

  Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.  

-

  Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.  

-

  Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?  

-

  ¶ Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!  

-

  Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!  

-

  Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,  

-

  Бо Господня земля, і все, що на ній!  

-

  Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.  

-

  Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!  

-

  Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?  

-

  Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?  

-

  Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!  

-

  Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,  

-

  як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.  

-