Chapter 2

  ¶ Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,  

-

  і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,  

-

  якщо ви спробували, що добрий Господь.  

-

  ¶ Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.  

-

  І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.  

-

  Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!  

-

  Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,  

-

  і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.  

-

  Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,  

-

  колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!  

-

  Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.  

-

  Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.  

-

  ¶ Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,  

-

  чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.  

-

  Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,  

-

  як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.  

-

  Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.  

-

  Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.  

-

  Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.  

-

  Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!  

-

  Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.  

-

  Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!  

-

  Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.  

-

  Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.  

-

  Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.  

-